- розстріл
- —————————————————————————————ро́зстріліменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розстріл
Смотреть что такое "розстріл" в других словарях:
розстріл — у, ч. 1) Дія за знач. розстрілювати, розстріляти 1 3). ||Смертна кара, що здійснюється пострілом із вогнепальної зброї. 2) спец. Пошкодження каналу ствола вогнепальної зброї (від довгого користування, частої стрільби). 3) спец. Розпірка в рудному … Український тлумачний словник
розстрілюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розстрілювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розстрілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розстріляний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розстріляння — іменник середнього роду рідко … Орфографічний словник української мови
розстріляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розстріляний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розстріляти 1 3). || розстрі/ляно, безос. присудк. сл. || у знач. ім. розстрі/ляний, ного, ч.; розстрі/ляна, ної, ж. Людина, яку розстріляли. 2) у знач. прикм. Використаний при стрільбі (про гільзу від патрона і … Український тлумачний словник
розстрілюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до розстрілювати 1 3). || у знач. ім. розстрі/люваний, ного, ч.; розстрі/лювана, ної, ж. Людина, яку розстрілюють … Український тлумачний словник
розстрілювати — юю, юєш, недок., розстріля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Піддавати смертній карі, що здійснюється пострілом із вогнепальної зброї. 2) Стріляючи з близької відстані, піддавати сильному обстрілу. 3) Стріляючи, витрачати, використовувати патрони,… … Український тлумачний словник
розстрілювання — я, с. Дія за знач. розстрілювати … Український тлумачний словник
